У класичній літературі любов часто представляється жертовною.
Починаючи від «Ромео і Джульєтти», закінчуючи «Майстром і Маргаритою» закохані йдуть на муки та хитрощі заради один одного, недовго перебувають разом, а після розлучаються або зовсім вмирають. Любов – це завжди праця, завжди тяжкість, герої це розуміють і свідомо йдуть на жертву.
Напевно, в юності я прочитала багато книг про важку, жертовну любов, тому тривалий час моя любов була саме такою, повної драм, сліз і прощань. Мені здавалося, що без всього цього болю, любов – і зовсім не любов, я думала, що біль є обов’язковим додатком до щастя.
На щастя, я прозріла, а, може, просто виросла або втомилася страждати. Тепер любов для мене – це тиха радість. І ніяких жертв.
Мені майже 42 і часом мені подобається бути цинічною. Говорити, що я не вірю в любов, романтику, вічне щастя. З чоловіками я пряма як бамбук – без вагань повідомляю про те, що мені подобається, не подобається і в чому мої бажання. До біса посилаю, теж без вагань. Періодично я перевіряю себе, невже моє серце закам’яніло, а душа стиснулася? Адже раніше я могла цілодобово чекати однієї смс-ки, їхала кудись на край світу, якщо тільки він покликав, не замислюючись, купувала дорогі подарунки, аби тільки зробити йому приємне, готувала сніданки та обіди зі страв, які, звичайно ж, вважав за кращі коханий чоловік, діставала подруг нескінченними «він сказав, до чого б це?».
Природно під цим «він» ховалися різні чоловіки, когось я любила, з кимось жила, в когось була просто закохана, кимось захоплена без взаємності. Але почуття, які викликала чоловіча фігура, були подібними – кожен раз я була на багато чого готова заради любові. Якщо зараз ця готовність пройшла, чи означає, що і здатність любити – теж?
В юності ми болісно шукаємо себе, в 18-25 років ми являємо собою лише сире «Щось». Як зрозуміти, що тобі подобається, де твої кордони й хто взагалі ти є, не спробувавши різного досвіду? Тому в юності ми з готовністю кидаємося в будь-які експерименти – зі зовнішністю, професією, сексом, любов’ю.
Після 25 якийсь каркас ми вже знаходимо – отримані освіту, професійний досвід, набиті гулі з сексом і любов’ю. Ми вже не такі нестримні в експериментах, визначені у своїх цілях. Багато вже вийшли заміж і заводять дітей. Або починають будувати серйозні стосунки з перспективою всього цього. Ми вже щось розуміємо про життя, але ще дуже мало розуміємо про себе. Плутаємо свої бажання з бажаннями суспільства. Любов же підміняємо жертовністю. Нам здається, що чоловікові треба догоджати, інакше він образиться і піде.
Зрілість – це для мене вік справжньої зустрічі з собою. Після «сліпої» юності, молодості «заради когось», ми починаємо жити для себе і заради себе. Це не означає, що нам ніхто не потрібен. Ми стали успішними, егоїстичними, самодостатніми одинаками. Ні. Ми, так само як і у 20, хочемо любові, хочемо тепла, хочемо стосунків. Просто ми розуміємо, що в здорових стосунках все це обопільно. Чоловік або хоче всього того ж, або не затримується в нашому житті. Як казав Омар Хаям «мені не потрібен той, кому не потрібен я».
Тому я більше:
1. Не чекаю чоловічих дзвінків або повідомлень. Я або пишу сама, або видаляю контакти тих, хто не знаходить часу для короткої відповіді «вибач, сьогодні я зайнятий, наберу, як звільнюся».
2. Не ходжу на побачення, якщо їх місце і час мені незручні. Щоб зустріч була в радість, вона повинна бути зручна обом. Якщо чоловік не цікавиться ні часом, ні бажанням, ні зручністю жінки, значить, він в цілому не цікавиться жінкою. І такий чоловік мені не потрібен.
3. Не прощаю відсутність подарунків на мій день народження та інші, важливі мені свята. Мені подобаються чоловіки, яким подобається витрачати гроші на жінку, яка їм подобається, тобто на мене. Фінансово скупі люди зазвичай скупі та в усьому іншому. Неуважність до дат, важливих для людини, це неуважність і до людини в цілому. Тих, у кого ми закохані, хочеться балувати та радувати. Все, що важливо для нього, стає важливим і для нас. Якщо не важливо, чи шкода, чи забув – можеш забути й мій номер теж;
4. Не шукаю виправдань чоловічій невпорядкованості та неуспішності. Це не означає, що від чоловіка мені потрібні тільки гроші. Але «з милим рай і в курені» – точно не історія з життя зрілої жінки. Свої курені ми відбули у 20 і в 30 років, в 40 у нас уже є власноруч побудоване комфортне життя і немає виправдань;
5. Не мовчу про те, що мені не подобається. Звичайно, я не виношу чоловікові мозок нескінченними причіпками. Але є речі, про які інша людина не здогадується просто через те, що вона інша. Якщо я не люблю велику швидкість, вона мене лякає, то я не мовчу або не захоплено охаю, якщо чоловік розганяється до 120 км год. Так само я не повідомляю роздратовано «куди ти розігнався, як ти їдеш», я спокійно кажу «не жени, будь ласка, я нервова і мені страшно».
6. Не боюся ставити будь-які питання. Так само готова до відповідей сама. В молодості ми боїмося прояснювати незрозуміле, тому що не хочемо злякати, напружити або поранити чоловіка. Але саме ця нез’ясованість і створює потім рани у нас самих. Я більше не хочу ран, тому все з’ясовую.
7. Не прасую чоловічі сорочки. Я не люблю прасувати. Мені й мої сорочки прасувати в тягар. Я більше не роблю для чоловіка нічого, що в тягар мені самій. Якщо він любить мене – він попрасує свою сорочку сам.
8. Не приймаю заняття любов’ю за любов. Заняття любов’ю може бути пов’язане з любов’ю, а може бути й не пов’язане. Любов для мене це попрасувати свою сорочку, помовчати зі мною вранці, тому що вранці я не люблю розмовляти, запам’ятати, як звуть мого кота, і скільки ложок цукру я кладу в каву, принести в травні букет свіжозрізаних, вологих від дощу півоній, прийти та мовчки відремонтувати кран, що тече. Якщо всього цього немає, а є тільки секс – значить ми просто займаємося сексом.
9. Не ревную чоловіка до друзів або роботи. Або до дітей від попередніх стосунків. Якщо чоловік любить мене, він знаходить для мене час. Включає мене у свій щільний графік нарад, поїздок, футболу з друзями або риболовлі з сином. Тому що я теж живу щільним, насиченим життям. Якщо ми обидва знаходимо час одне для одного – значить все ок, у нас є стосунки. Якщо час для відносин знаходжу тільки я, а чоловік весь час зайнятий, значить, і для стосунків мені потрібно пошукати когось іншого.
10. Не намагаюся мати кращий вигляд заради чоловіка. Навпаки, при знайомстві я можу бути навіть гірша, грубіша, цинічніша, прямолінійна. Не соромлюся розповідати про свої проблеми або труднощі. Той, кому потрібно, завжди загляне глибше і далі. Той кому, ні – пройде повз.
Мені майже 42 роки. І я бамбук. Прямий, міцний, гнучкий, невибагливий. Мене важко зламати, викривити або викорчувати. Я загартувалася. Але я, як і раніше, хочу любити. Просто не готова йти на жертви заради цього. Любов – творення, а не жертви та руйнування. Нумо творімо.
Яка Ваша думка з цього приводу? Діліться думками в коментарях.